Дмитрий Кедрин. Песня про пана. Перевод с русского.
Мати кропивою настібала: «Ти рости, як я тобі казала, Солоденькою та невисокою, Щоб у тебе закохався, як в осоку, Пан, ставний такий та чорновусий, Дарував би кольорові буси, Кільця золоті та ще й білила. Будеш, донечко, тоді щаслива».
Донечка, як мати повеліла, Королевою росла, як мати хтіла, Лебіддю білявою, осокою, Закохався в неї пан високий, Чорновусий, соколині очі, Прибігав до неї серед ночі, Дарував найкращі діаманти… Кинув – не допомогли й таланти!
Юнь коротка, як пташина пісня, Швидко та краса марніє, звісно, Поріділи коси золотії. Погляд весь сльозинки замутили. Ой, нічого дівка не згадає, Лиш дорогу в омут пам’ятає, Тільки тихше, як кутя на донці, Та під серцем ворухнулась.донька.
Донька вся у пана – гарна стала. Кропивою мати настібала: «Не рости високою – здоровою, Міцнотілою та чорнобровою, Хитрою та дуже язикатою, Щоб до тебе не торкнувсь проклятий. А коли прийде він, висловусий, Стане дарувати гарні буси, Підпереже дорогим камінням, стрічку в коси, - зашипи гусинею, Відштовхни його босою ніжкою, Тільки не пускай його у ліжко!»
Настегала дочку мать крапивой: "Не расти большой, расти красивой, Сладкой ягодкой, речной осокой, Чтоб в тебя влюбился пан высокий, ясноглазый, статный, черноусый, Чтоб дарил тебе цветные бусы, Золотые кольца и белила. Вот тогда ты будешь, дочь, счастливой"
Дочка выросла, как мать велела: Сладкой ягодкою, королевой, Белой лебедью, речной осокой, И в неё влюбился пан высокий. Черноусый, статный, ясноглазый, Подарил он ей кольцо с алмазом, Пояс драгоценный, ленту в косы. Наигрался ею пан - и бросил!
Юность коротка, как песня птичья, Быстро вянет красота девичья, Иссеклися косы золотые, Ясный взор слезинки замутили. Ничего-то девушка не помнит, Помнит лишь одну дорогу в омут, Только тише, чем кутёнок в сенцах, Шевельнулась дочь у ней под сердцем.
Дочка в пана родилась - красивой. Настегала дочку мать крапивой: "Не расти большой, расти здоровой. Крепкотелой, дерзкой, чернобровой, Озорной, спесивой, языкатой, Чтоб тебя не тронул пан проклятый. А придёт он, потный, вислоусый, Да начнёт сулить цветные бусы, Пояс драгоценный, ленту в косы,- Отпихни его ногою босой, Зашипи на пана, дочь, гусыней, Выдери его глаза косые!"